У Вінниці закінчують будувати перше в Україні житло для внутрішньо переміщених осіб. Будинок на 105 квартир зводять по вулиці Зулінського. Матиме він три під’їзди. Тут закінчують кладку останнього сьомого поверху, залишається — встановити вікна, ліфти, оздобити фасад і підвести комунікації.

Суспільне Вінниця

«Кооперативний будинок – ініціатива майбутніх мешканців»

Звести цей кооперативний будинок – ініціатива майбутніх мешканців, розповідає Суспільному очільник ГО «Об’єднання переселенців «Спільна справа» Юрій Зиков. Чоловік — внутрішньо переміщена особа. У Вінницю приїхав з трьома дітьми.

ГО «ОП «Спільна справа» у травні 2015 року заснували мешканці Донецької, Луганської областей та АР Крим. З 2016-го організація отримує бюджетне фінансування.

Аби забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб, які проживають у Вінниці, у травні 2017 року створили житлово-будівельний кооператив «Спільна справа» та сформували робочу групу.

У травні 2018 відбулося зібрання переселенців, на якому вирішували питання щодо земельної ділянки під будівництво кооперативного житла. Відтак були громадські слухання та постійні перемовини з місцевою владою. У 2019 рішення про виділення ділянки під будівництво — у міськраді прийняли.

31 січня 2020 року відбулося підписання тристоронньої угоди між Вінницькою міською радою, ГО «Об’єднання переселенців «Спільна справа» та обслуговуючим житлово-будівельним кооперативом «Спільна справа».

28 лютого 2020 на сесії міськради прийняли рішення надати корпоративу в оренду земельну ділянку площею 0,6200 га по вулиці Сергія Зулінського та передати 1 100 000 гривень на виготовлення проєктно-кошторисної документації будівництва.

30 жовтня 2020 року було підписано договір між житлово-будівельним комплексом «Спільна справа» і збудовником ПП «ТЕХПРОБУД», який переміг за результатами тендеру.

6 листопада під час зустрічі з міською владою обговорили варіанти підключення майбутнього будинку до мереж водопостачання, а також те, як можна долучити учасників кооперативу до програми кредитування від фонду. А ще цього дня підписали меморандум про співпрацю між ГО «ОП «Спільна справа» та обласною держадміністрацією.

10 грудня 2020 на будівельному майданчику встановили паспорт об’єкта

Суспільне Вінниця

Будувати багатоповерхівку почали 2020 року. Закінчити планують у липні 2022. Ціна за квадратний метр – 9 тисяч гривень. Новобуд — семиповерховий. Перший поверх піде під комерцію, каже головний інженер Дмитро Пилипчук.

«Плануємо закінчити у другому кварталі цього року три під’їзди на 105 квартир. На даному етапі закінчується цегляна кладка, залишається оздоблення фасаду, монтування вікон, благоустрій і зовнішні комунікації», — каже Дмитро Пилипчук.

Суспільне Вінниця

Це поки єдина така багатоповерхівка для внутрішньо переміщених осіб в Україні, каже Юрій Зиков. Своїм досвідом тепер діляться з іншими містами, аби й у них люди, які через війну переїхали з Донбасу чи Криму, мали змогу не винаймати, а придбати своє житло. У Вінниці є ще одна черга на житло. Після здачі першої багатоповерхівки будуватимуть ще.

На Вінниччині нині мешкають 11 тисяч 300 внутрішньо переміщених осіб. З них 5 тисяч живуть у Вінниці. Проблема з житлом для них – загальнодержавна, каже Юрій Зиков.

Суспільне Вінниця

«Це перше місто, в якому мені захотілося лишитися»

Серед тих, хто мешкатиме у цій багатоповерхівці, Наталя Герасимова. Родом жінка із Горлівки. У Вінниці живе понад 7 років. Увесь цей час житло винаймала. У новій квартир житиме з дворічною донькою та бабусею.

«До цього поїздили Україною. Я була сама, а зараз не поїздиш. Це перше місто, в якому мені захотілося залишитися. І от з’явилася така можливість побудувати будинок. Тут комфортно, люди хороші. Якось по-домашньому», — каже Наталя Герасимова.

Двокімнатна квартира в новобуді обійшлася родині у 21 тисячу доларів.

«Це кредит безпроцентний. На момент будівництва гроші одразу не потрібні. Перший платіж — 30 відсотків потрібно, а залишок розбили до кінця будівницва. Це дуже зручно. Ти в банку не береш кредит з шаленими відсотками. Так, це важко, але це хоч якась можливість», — каже Наталя Герасимова.

Повертатися у Горлівку жінка не планує. Каже, навіть якщо там все закінчиться — років десять буде розруха і не буде там що робити.

«Та нема життя. Там страшно, чесно. Хоч вони і кажуть, що все добре, нічого не літає, але я знаю, що це брехня», — каже Наталя Герасимова..

Суспільне Вінниця

«Чекаю не дочекаюсь, коли туди заїду»

Через війну утік з рідного Луганська та змінив професію з менеджера на дизайнера Олександр Петров. Каже, якби не ця програма для внутрішньо переміщених осіб, то житло у Вінниці придбати навряд чи зміг би, адже ціни на нерухомість «захмарні».

«Як тільки почалася війна, я забрав маму, брата, бабусю, тата. Дуже складно купити квартиру за тими цінами, які зараз у Вінниці. Зараз квадрат в новобуді — 20 тисяч, а «вторичка» — майже тисяча доларів. Це купити з нинішніми зарплатами нереально. Якщо там продати своє житло, то навіть на кімнату в гуртожитку не вистачить. Третій поверх, перший підїзд — моє майбутнє житло. Чекаю не дочекаюсь, коли туди заїду», — каже Олександр Петров.

«Намагаємося жити новим життям»

Чекає, коли нарешті заселяться в свою квартиру, і сім’я Руденків. Елеонора з сином Максимом переїхали у Вінницю 2014 року зі Слов’янська. Дідусь і бабуся залилишися там.

«Ми зі свого рідного міста виїхали, коли були завершені бойові дії. Ми весь цей час перебували там. У Вінниці — понад 7 років, це наше друге рідне місто. Дитина ходить тут в школу. Намагаємося не згадувати про ті події, але вони залишили свій відбиток. Намагаємося жити новим життям. І ось нарешті зайшли в нашу майбутню нову оселю», — каже Елеонора Руденко.

Розповідає, що повертатися не збираються навіть на підконтрольну Україні територію. Усе через неприємні спогади.