Потрібне житло. Переселенці бажають стати вінничанами


Переселенці з Донбасу та Криму планували забезпечити себе житлом, відремонтувавши закинуту будівлю чи довгобуд. Але міська влада розводить руками і пропонує будувати “з нуля”.

Пропозиція надати дім переселенцям під ремонт надійшла від ГО “Спільна справа”. Цю організацію створили самі вимушені переселенці, які переїхали з Криму та Сходу України під час АТО.

— На балансі у міста немає таких будинків, — каже по телефону заступник голови організації “Спільна справа” Світлана Дмитрієва. — Нам пропонували дім в аварійному стані на Тарногродського (вул. Сергія Зулінського). Але там поряд завод, і несприятливі умови для життя.

Альтернатива цьому — будівництво дому “з нуля”. Та на це потрібно набагато більше коштів.

Аварійні будинки чи довгобуди — тільки у приватній власності

Журналіст зустрівся з головою ГО “Спільна справа” Юрієм Зиковим, який розповів, чому переселенці бажають отримати будинок у Вінниці і що планують для цього робити.

— Ви зрозумійте, ми не вимагаємо житло, як “бідні та нещасні”, — каже Юрій при зустрічі. — Буде не чесно, якщо переселенці почнуть безкоштовно отримувати житло, в той час коли корінні вінничани стоять в черзі на соцжитло понад 20-25 років. Але переселенці також бажають мати власний дах над головою.

Юрій Зиков, голова ГО «Спільна справа». Під час зустрічі пану Юрію неодноразово дзвонили переселенці. І він кожному давав поради.

Чоловік розповів і деталі зустрічі з міською владою.

— Позавчора люди з нашої організації були на прийомі у заступника міського голови Галини Якубович. Запитували про такі приміщення. Та показали які вже примітили. Наприклад, є стара будівля, яка майже розвалилась, на вулиці Чкалова. Недобудова стоїть на вулиці 600-річчя, навпроти торгового центру «Мегамол». На Київській також є дві недобудови. Але заступник мера сказала, що усі подібні будівлі знаходяться у приватній власності і мерія ними не розпоряджається.

Усі люди сімейні, і не планують повертатися

До проекту долучилися 385 сімей переселенців. Кошти планували залучати від міжнародних та місцевих інвесторів. Для початку збирались реалізувати пілотний проект: відремонтувати будинок на 40 квартир. А якщо все вийде, продовжувати далі. Але варіант, який пропонує місцева влада — знайти інвестора та побудувати новий дім, дуже дорогий.

Володимир Ярославцев, активіст ГО «Спільна справа». У «минулому житті» залишив бізнес та двоповерховий будинок. І повертається в «нові реалії» не бажає

— Нам пропонують знайти інвестора та збудувати будинок “з нуля”, — каже активіст ГО “Спільна справа” Володимир Ярославцев. — Але це не тільки не вигідно, а навіть неможливо. За нашими підрахунками на будівництво дев’ятиповерхівки потрібно понад 50 мільйонів гривень. Закордонні інвестори не будуть приймати участь в такому дорогому проекті. Тим більше, він не комерційний.

Юрій Зиков розповів й про мотивацію, яка штовхає переселенців на створення власного житла.

— У мене є старший син, якому 19 років, — каже він. — І я хочу мати власне житло, коли він приведе додому дівчину, з якою захоче одружитися. Подібна мотивація є у всіх переселенців у Вінниччині — коли маєш власний дах над головою, то можна розвиватися далі, думати про майбутнє.

Альтернативи є!

ГО “Спільна справа” зараз працює над вирішенням житлового питання в кількох напрямках. І варіант будівництво будинку “з нуля” ще не відпав.

— Щоб привернути увагу інвесторів до Вінниці потрібно їм щось запропонувати, — каже активіст організації Володимир Ярославцев. — Наприклад, побудувати будинок на кошти інвестора та віддати йому в приватну власність земельну ділянку під філію їхнього підприємства. Але й міська влада на таку угоду не піде. Тому потрібно шукати компромісне рішення.

Друге, це ремонт будинку в аварійному стані чи добудування довгобуду. Це буде дешевше і переселенці швидше отримають власне житло.

Третій варіант — пільгові кредити для переселенців. До речі, це є однією зі складових комплексної державної програми підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції переселенців до 2017 року. Цю постанову затвердив Кабмін 16 грудня.

— Ми направили листи до Кабміну, Адміністрації президента та Верховної ради з пропозицією по пільговим кредитам, — каже голова ГО “Спільна справа” Юрій Зиков. — За нашим планом, переселенець сплачував би тіло кредиту, а держава — відсотки. Наприклад, людина взяла кредит на 300 тисяч гривень і сплачує тільки “тіло” 10-15 років та не хвилюватися за відсотки. Ми розглядаємо усі варіанти та пропозиції, — каже він. — Будь це невеличкі будиночки на околицях міста, села або будівництво багатоповерхівки з нуля. Ми продовжуємо “стукати” у двері, звертатися до міжнародних організацій, спілкуватися з переселенцями з інших областей України.

http://vn.20minut.ua/

Добавить комментарий